Мой курдючный дружок, дай я тебе честно все расскажу про мою похмурую историю. Это было так - я решила заколачивать закладки, а именно мефедрон, чтобы себе голову замутить и погрузиться в бездномное болото наркотического колбасита. Прошла я во двор, чтоб поймать стремящийся к кайфу гопотный паровозик, который может отвезти меня в магазин, где можно исконно поползать в поисках колбасных чудес.
Так вот, пассажир плывет на волне наркотического потока, качает на себе темную партию газов, нагло гоняет свой мозг на светло-голубой закладке, а я уже вспоминаю радостные моменты, когда можно халявно покуролесить в этом чудесном городе. После минутного просветления, я попадаю обратно в суету и снова начинаю гнуть наркоманские бредни.
В памяти у меня сохранилось, как сумасшедший я рвалась в сторону своего трепещущего тела, чтобы пробить каплями пота скверны наркотического пути, ложиться на бедную голову и тихо мазаться мефедроном. Ощущения чпокнутого мозга возвращают меня в мое безумное существование, и мне кажется, что я стою на вершине наркотической горы.
| Вот уж неожиданность - мои сокровища начинают остыли. Халява развеялась, и теперь мои великолепные закладки разбиваются на кусочки. Я же натощак гоняюсь в поисках наркоманской духовности, а все что могу найти - это мелюзга. А может и сама я мелкий комок говна, кто его знает. Пока я тут гоню, мне надо решить одну проблему - где жить. |
Хата, моей последней надеждой, мертва. Приходится искать новую какушку, чтобы там посмеяться над городской самодурской системой. Одни разводы и пустые события, но только не статьи криминального закона. Пошла я искать новое жилище, чтобы снова влюбиться в наркотический мир и попасть в любимый кайф.
Кажется я нашла местечко по вкусу. Чувствую себя настоящим шизефреником, здесь сплю вместе с грязными стенами, где каждый уголок пропитан вонью наркоманского греха. Но это моё пристанище, где я могу себя быть настоящим гопником и забыть о своих проблемах.
Возвращаюсь я в наркотическую жизнь и гоняюсь за нереальными мечтами, погружаясь в сонные бездельничанья. Мне больше не нужен этот безумный мир, я нашла свою отдушину в колбасной солянке. Я знаю, это жалкое существование, но оно мне дорого.
Вот так, мой дорогой хулиган, заканчивается мой молодежный сказ о наркомании и бездельничанье. Но помни одно - наркотики погубят тебя, и наша жизнь станет черной как смородина в ауте. Держись подальше от таких закладок и лови новые острые ощущения!Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!
